|
Співпраця України з ЄС ґрунтуються на чималій кількості угод, найважливішими з яких є Угода про партнерство та співробітництво, що набула чинності в березні 1998 року, та План Дій Україна-Європейський Союз, прийнятий у лютому 2005 року.
Угодою окреслюються рамки для політичного діалогу, запроваджуються основні спільні цілі для досягнення сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку утвердження демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей. Угода містить положення про гармонізацію законодавства України до законодавства ЄС, вступ України до СОТ, створення зони вільної торгівлі, для чого, у відповідності до Плану дій Україна-ЄС, укладеного у рамках Європейської політики сусідства у лютому 2005 року, буде переглянуто обґрунтування заснування такої зони між сторонами, підготовлене ще у 1999 році. В залежності від результатів перегляду можуть бути розпочаті переговори про заснування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС після приєднання України до Світової організації торгівлі.
На сьогодні в рамках Угоди про партнерство та співробітництво визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.
Підхід до відносин з Україною зі сторони ЄС був викладений у Спільній Стратегії від 1999 року та Плані дій Україна-Європейський Союз в рамках Європейської Політики Сусідства. Позиція України щодо європейської інтеграції неодноразово декларувалась у численних стратегічних документах, підписаних Президентами України або затвердженими Верховною Радою. Було укладено декілька окремих угод в галузі торгівлі, науки та технології, ядерної енергетики. Ухвалення 11 березня 2003 року Послання Європейської Комісії “Ширша Європа- сусідство” окреслило нові рамки відносин на наступне десятиріччя з Україною, Росією, Молдовою, Бєларуссю та Середземноморськими країнами, які зараз не мають чітких перспектив членства, але мають спільний кордон з Європейським Союзом.
Політичний діалог між Україною та ЄС ведеться шляхом щорічних саммітів, засідань Ради із Співробітництва та засідань міністрів та вищих урядовців.
Двостороння торгівля
У 2004 році загальний обсяг двосторонньої українсько-європейської торгівлі склав 17,6 млрд. євро (близько третини зовнішнього торгового обороту України та менше ніж 1% у загальному обсязі торгового обороту ЄС), при чому цей показник постійно зростає з часу економічної кризи 1998 року. Енергоємні та сільськогосподарські продукти склали близько 32% українського експорту до ЄС, тоді як машинне обладнання та продукти хімічної промисловості переважають в експорті з країн ЄС до України. Торгівля послугами України та ЄС є дуже обмеженою у вартісному вимірі: у 2003 році її обсяги були меншими 1,5 млрд. євро.
Режим ввозу товарів з ЄС до України є здебільшого лібералізований. Винятком є деякі сталеливарні вироби, торгівля якими регулюється спеціальною угодою, укладеною на 2005-2006 рік. Відповідно до цієї угоди, на імпорт сталі з України було запроваджено квоту у розмірі 980 000 тонн у 2005 році та 1 004 500 тонн сталі у 2006 році. Лібералізація торгівлі текстильними виробами відбулася після впровадження двосторонньої угоди, укладеної 19 грудня 2000 року, яка з того часу щорічно подовжувалась. Відповідно до цієї угоди, запроваджується взаємна лібералізація торгівлі текстильними виробами та одягом з 1 січня 2001 року. Згідно з умовами угоди, Україна знизила тарифні ставки на ввіз текстильних виробів з ЄС з 23 лютого 2001 року, а ЄС скасував усі кількісні обмеження на імпорт з 26 березня 2001 року. Після цього Україна продовжила знижувати свої максимальні тарифні ставки до їхньої повної відповідності тарифам ЄС, що сталося у 2004 році. 9 березня 2005 року було підписано угоду, відповідно до якої було скасовано всі інші обмеження у торгівлі текстильними виробами та одягом.
Допомога ЄС Україні
ЄС є не лише найбільшим торговим партнером, а й найбільшим донором України. Впродовж останніх 10 років, загальна допомога з боку ЄС сягнула 1.072 млрд. євро. Ця сума включає технічну допомогу через програму Тасіс, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.
Tехнічна допомога з боку ЄС через програму ТасіS надається Україні ще з 1990 року. ТасіS здійснює фінансування грантів для передачі "ноу -хау" з метою підтримки процесу переходу до ринкової економіки та розвитку демократичного суспільства. Україна є другим після Росії найбільшим одержувачем фондів ЄС через програму Тасіс. Національна Індикативна програма на 2004−2006 роки передбачає подальше фінансування програми у розмірі 212 млн. євро.
За матеріалами Представництва ЄК в Україні |
